Як відомо, вранці 3 січня в адміністративному окрузі Берліна Штегліц-Целендорф, що складається з восьми районів (Ліхтерфельде, Ланквіц, Штегліц, Целендорф, Далем, Ванзеє, Шлахтензе та Ніколасзе), стався масштабний блекаут.

Причиною стала навмисна підпалювальна атака на підвісному кабельному мосту через канал Тельтов (Teltowkanal, TeK) поблизу теплоелектростанції Ліхтерфельде — газової ТЕЦ потужністю 315 МВт. Унаслідок цього було пошкоджено п’ять високовольтних кабелів і десять кабелів середньої напруги. Пожежу вдалося ліквідувати досить швидко, однак повне відновлення електропостачання в усьому окрузі тривало майже п’ять днів.

Протягом п’ятиденного збою електропостачання близько 45 000 домогосподарств і приблизно 2 200 підприємств та комерційних об’єктів на південному заході Берліна залишалися повністю або частково без електроенергії та тепла. Блекаут торкнувся щонайменше 100 000 осіб. Виникли серйозні проблеми з опаленням, мобільним зв’язком і роботою критично важливої інфраструктури. Не працювали ліфти в житлових будинках, було відсутнє вуличне освітлення, соціальні служби та установи функціонували з істотними обмеженнями, так само як і транспортна система.

Що ж насправді виявив цей найбільший енергетичний колапс у Берліні з часів завершення Другої світової війни?

Відповідь очевидна й надзвичайно актуальна: подія знову акцентує увагу суспільства на гострій проблемі забезпечення надійної безпеки комплексу взаємопов’язаних обслуговуючих структур і об’єктів, які становлять основу функціонування суспільства та держави.

Інакше кажучи, критично важливої інфраструктури (у Німеччині — KRITIS).

Січневий блекаут 2026 року наочно продемонстрував вразливість інфраструктури сучасного мегаполіса та поставив жорсткі питання щодо захисту від гібридних загроз і реальної стійкості інфраструктурних систем. У цьому контексті доречно нагадати, що в Німеччині ця проблема вже давно визнана складовою національної безпеки.

Так, Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (Bundesamt für Verfassungsschutz, BfV) неодноразово заявляло, що екстремістські організації дедалі частіше розглядають енергетичні та транспортні об’єкти як потенційні й відносно легкодоступні цілі для атак.

Наразі відповідні структурні підрозділи Сенату Берліна працюють над розробкою конкретних заходів для підвищення рівня безпеки найбільш уразливих об’єктів інфраструктури та покращення управління кризовими ситуаціями, зокрема й на законодавчому рівні.

Серед можливих кроків розглядається залучення приватних охоронних компаній постачальниками енергоресурсів, а також встановлення сучасних систем відеоспостереження для постійного контролю та захисту таких об’єктів.