Вже давно визнано: хоровий спів є важливою складовою духовної культури. Він впливає на інтелектуальний розвиток людини, формуючи її цінності та норми поведінки, допомагає бачити й цінувати красу в житті та мистецтві, розвиває художній смак і розширює музичні знання.

Це потужний інструмент становлення особистості, формування естетичних поглядів і ціннісних орієнтирів, який дозволяє збагатити музичний досвід, розкрити творчий потенціал і об’єднати людей.

Саме тут, у процесі музичної діяльності, «пробуджується» особливе сакральне дійство — в атмосфері натхнення та єдності, де кожен учасник, вплітаючись у спільне «тло звучання», стає невід’ємною частиною «симфонії» гармонійної колективної творчості.

Ці риси, загалом притаманні хоровому мистецтву, повною мірою виявляються у самобутній творчій діяльності популярного співочого колективу товариства російських німців у Берліні Lyra Marzahn e.V. – «Янушка». Протягом багатьох років він незмінно захоплює прихильників і справжніх поціновувачів хорового співу, надихає та приносить щиру радість простим слухачам — у Берліні та за його межами.

З 2010 року цей хоровий ансамбль у Берліні очолює Яна Афоніна. Вона — випускниця Санкт-Петербурзького державного інституту культури і мистецтва, педагог із вокалу, лауреат престижних міжнародних вокальних конкурсів, неодноразово входила до складу журі великих творчих фестивалів і проєктів.

Пропонуємо уривки з розмови з нею.

BERLIN24: Що спонукало Вас обрати в житті непростий, подекуди тернистий шлях музичної творчості? Зокрема, хорового співу? У чому «родзинка»?

Я. Афоніна: З дитинства я любила співати, хоча в родині, крім тата, не було нікого, хто мав би «музичні таланти». Я так і не змогла закінчити навчання в музичній школі. Не любила грати на музичному інструменті, зате із задоволенням відвідувала хор.

Особливий інтерес до співу з’явився, коли я навчилася грати на гітарі. Після дев’ятого класу мама запропонувала спробувати вступити до культурно-освітнього училища на хорове відділення — як з’ясувалося пізніше, народного співу. Тоді я ще не визначилася, куди піти.

Подруга вмовила мене піти до технікуму на швейне відділення.

Так я й захопилася народним хоровим співом, який у Великому Новгороді, де я жила, був і досі залишається дуже популярним. Після закінчення училища я вступила до Університету культури і мистецтва в Санкт-Петербурзі, вже на відділення фольклорного співу.

BERLIN24: З чого все починалося у 2010 році? Що стало мотивацією та поштовхом у цьому напрямку?

Я. Афоніна: У 2008 році я переїхала до Німеччини (вийшла заміж за російського німця) і вже через рік почала виступати сольно на заходах, які проводило товариство російських німців Lyra e.V..

Після цих виступів я постійно отримувала численні прохання від російських німців організувати заняття з вокалу та таким чином «відродити» хор, який існував раніше, але, на жаль, на той час був розпущений.

У 2010 році Вальтер Гаукс (тодішній голова правління товариства російських німців Lyra e.V.) запропонував мені разом із Віктором Варкентиним — нашим незамінним баяністом-аккомпаніатором — об’єднати зусилля для створення на базі цього товариства хорового колективу.

Спочатку в хорі було лише шість-сім осіб. Але вже після першого успішного виступу склад помітно поповнився новими учасниками.

Зараз у хорі близько 30 співаків.

BERLIN24: Чи були перешкоди або труднощі на цьому шляху?

Я. Афоніна: На початку таких труднощів практично не було. Ми мали і приміщення для занять, і охочих співати людей.

Але після переїзду з району Ліхтенберг до Марцану та з початком пандемії коронавірусу виникло багато непередбачених ускладнень.

Наприклад, стало неможливо зустрічатися особисто.

Проте й тут ми знайшли вихід. Мені довелося записувати фонограми пісень і хорові партії та надсилати їх учасникам через месенджери.

Так з’явилася наша група в WhatsApp, де я проводила заняття хору онлайн — ми телефонували, співали, і я перевіряла, як учасники вивчили свої партії.

BERLIN24: За якими принципами формувався колектив? Чи були певні основні критерії у цьому плані?

Я. Афоніна: Жодних особливих критеріїв чи принципів немає — лише любов до народної пісні, російської чи німецької, і бажання співати.

Ну і, звісно, необхідно мати хоча б елементарний слух і голос.

BERLIN24: Назва Вашого хору — «Янушка». Зрозуміло, що вона може бути зменшено-пестливою формою Вашого імені «Яна». Існують різні трактування її походження, деякі з них мають філософський або релігійний зміст — як у латинській, так і у слов’янській культурах.

У більшості випадків це означає «Божа милість» і характеризує мудру, сильну, упевнену в собі людину, якій комфортно у спілкуванні з оточенням.

Тож чи є тут певна асоціація між назвою колективу та Вашим іменем?

Я. Афоніна: Назву хору запропонували самі учасники колективу — звісно, це моє ім’я.

Отже, хор — «імені мене» (сміється).

BERLIN24: Багато досвідчених прихильників хорового співу відзначають надзвичайну злагодженість голосів і силу звучання під час виступів хору «Янушка». Це справді вражає. Як вдається досягти такого результату?

Я. Афоніна: Усе досягається завдяки регулярним заняттям і дисципліні.

Ми проводимо репетиції раз на тиждень.

Дехто, звісно, скаже, що цього замало, але навіть із таким графіком можна досягти чудових результатів — якщо підходити до занять відповідально, уважно й серйозно.

BERLIN24: Як формується репертуар хору «Янушка»?

Я. Афоніна: Репертуар — це, мабуть, найскладніше питання.

Пісня має, передусім, подобатися не лише керівнику, а й самим учасникам хору.

Бувало, що пісня гарна, усім до вподоби, але з часом інтерес зникає — тоді доводиться її прибирати з програми.

Іноді через деякий час ми повертаємося до цієї пісні знову, але вже в оновленому, зміненому варіанті.

BERLIN24: Продуманий, різноманітний репертуар будь-якого музичного чи співочого колективу може стати джерелом пошуку нових творчих шляхів. Чи трапляється таке у хорі «Янушка»?

Я. Афоніна: Звичайно, трапляється і в нас.

Ми часто звертаємося до сучасних пісень або їхніх сучасних обробок.

Виступаючи перед молодшою аудиторією, обираємо пісні з сучасними фонограмами — адже народна творчість теж потребує популяризації.

Крім того, нам іноді пропонують виступати на маленьких сценах, куди весь хор не може вийти, тому при хорі створено невеликий ансамбль.

У його репертуарі — як складніші твори, так і легші жанри, наприклад, «шансон».

BERLIN24: Як можна стати учасником хору «Янушка»? Якими якостями для цього потрібно володіти?

Я. Афоніна: Як я вже згадувала, потрібно мати елементарний слух і голос, бажання співати, а головне — любити народні пісні.

BERLIN24: Які плани має хор «Янушка»? Чим він потішить своїх шанувальників найближчим часом?

Я. Афоніна: Як кажуть, «планів — безліч».

Наразі ми готуємо «одеський репертуар» і, звичайно ж, різдвяні пісні російською та німецькою мовами.

BERLIN24: Найщиріші побажання нових творчих успіхів усьому вашому колективу і вам особисто!

Я. Афоніна: Дякую!