26 червня в Берліні Фонд Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung e.V.) організував публічну дискусійну сесію, присвячену пошуку рішень повсякденних проблем російських німців (Deutsche aus Russland), пізніх переселенців (Spätaussiedler) і насильно переміщених осіб (Vertriebene).
Місцем проведення у багатьох сенсах цього знакового, показового заходу в Ратуші адміністративного округу Mitte (Bezirk Mitte, Karl-Marx-Allee 31, 10178 Berlin) став зал пленарних засідань Зібрання депутатів цього округу (Bezirksverordnetenversammlung, BVV Mitte). Цікаво, що він багатьом відомий як «Зал Роберта Гавеманна» (Robert Havemann, 1910 -1982) - німецького вченого-хіміка, засновника групи антифашистського опору під час Другої світової війни - «Європейський союз», «полемічного» дисидента в період НДР.
Багатогранна за своїм внутрішнім змістом і дуже експресивна центральна тема цієї акції, що знайшла своє відображення в місткій назві заходу: «Виявлення потреб - вироблення рішень» (Bedarfe erkennen - Lösungen entwickeln). Виклад предмета смислового змісту заходу саме в такому ракурсі наочно демонструє «ключовий» принцип: всебічне дослідження і розуміння життєво важливих проблем і повсякденних труднощів цих категорій населення є основою для формування адекватного уявлення про їхнє становище в берлінському суспільстві.
Це, своєю чергою, передбачає об'єктивне побудування взаємозв'язку між різними пропозиціями, оцінками та судженнями для визначення подальших напрямів пошуку і практичної реалізації найбільш доцільних спільних рішень. Справді, в загальному сприйнятті: «виявлення потреб і вироблення рішень» - це динамічний процес, який дає змогу адаптувати суспільні інститути, політичні та ділові кола, соціальні практики до реальних потреб людей і суспільства загалом.
Більше того, подальше вдосконалення цього процесу є безперервним розвитком, який дає можливість трансформувати соціальні структури, законодавчі ініціативи та методики функціонування з метою відповідності актуальним запитам індивідуумів і суспільства загалом. Що цілком виразно проявилося під час панельної дискусії, яка виявила спільну, але незаперечну тенденцію з цієї проблематики, попри деякі, часом не зовсім схожі, смислові відтінки у виступах її учасників:
- Марка-Павела Халача – генерального секретаря Союзу насильно переміщених осіб (Marc-Pawel Halatsch, Generalsekretär des Bundes der Vertriebenen);
- доктора Вінсенте Регенте – керівника відділу ЄС і Європи Німецького товариства (Dr. Vincent Regente, Leiter EU&Europa, Deutsche Gesellschaft e.V.);
- Катаріни Зенге – члена Палати депутатів Берліна (Katharina Senge, парламент землі Берліна, Abgeordnetenhaus von Berlin, AGH), спікерки в комітеті AGH з питань інтеграції, справ жінок і гендерної рівності, різноманітності та боротьби з дискримінацією;
- Вальтера Гаукса – уповноваженого Сенату Берліна у справах російських німців, пізніх переселенців і насильно переміщених осіб (Walter Gauks, Ansprechperson für Deutsche aus Russland, Spätaussiedler und Vertriebene, Senat von Berlin).
Як видається, головна цільова настанова цього заходу полягала, зокрема, у створенні простору для відкритого діалогу і вільного обміну думками з актуальних питань, вільного від упередженості та некоректних стереотипів. Тим самим підтверджуючи спроможність, актуальність і значущість потенційно можливих рішень проблем згаданих категорій населення, що проживають у федеральній землі Берлін. Як показали виступи та обговорення, ця ініціатива була спрямована на активне стимулювання залучення зазначених груп населення до всіх аспектів суспільного життя Берліна.
Ключовим моментом у цьому контексті є подальший розвиток і вдосконалення координації наявних проєктів і програм, розроблених і реалізованих об'єднаннями російських німців, пізніх переселенців і насильно переміщених осіб.
Цей, певною мірою «новаторський» форум, наочно виявив певний ступінь готовності та схильності його безпосередніх учасників, залучених до активного і конструктивного обговорення запропонованої проблематики, до практичного сприяння в багатьох аспектах. Що недвозначно підкреслює важливість довіри та згуртованості для соціальної злагоди і розвитку суспільства, виступаючи позитивним стимулом для подальшої роботи в цьому напрямі.
Наприклад, у плані законодавчого закріплення рівних і безперешкодних умов для отримання цими раніше переліченими групами населення соціальних послуг, створення для них перспектив досягнення високого соціального статусу, забезпечення гідного рівня життя в похилому віці та рівності під час працевлаштування на ринку праці.
Слід вважати, що в межах колективного обговорення було зафіксовано й визначено найімовірніші кроки та ініціативи на найближчу перспективу, безпосередньо пов'язані з поточною ситуацією російських німців, пізніх переселенців і насильно переміщених осіб, які проживають у Берліні.


Фото: Віктор Лейс - молодший
Теги: Сенат Берліна, російські німці в Німеччині, російські німці, Вальтер Гаукс, Walter Gauks, соціальна політика Німеччини, інтеграція в Німеччині, інтеграція в Берліні, соціальні проєкти Берлін, Інститут кінематографії та телебачення Бабельсберґа імені Конрада Вольфа, Фонду імені Конрада Аденауера, Палата депутатів Берліна, громадські заходи Берлін, Deutsche aus Russland, пізні переселенці, Spätaussiedler, насильно переміщені особи, Vertriebene, Фонд Конрада Аденауера, Konrad-Adenauer-Stiftung, громадська дискусія, громадський діалог, соціальна інтеграція, проблеми переселенців, підтримка переселенців, німецьке суспільство, громадські ініціативи, політика Берліна, Katharina Senge, Marc-Pawel Halatsch, Vincent Regente, права переселенців, громадське життя Берліна, розвиток громадянського суспільства, інтеграційні програми, дискусія Берлін, німецька політика, інтеграція російських німців